Пам’ять людства… Наскільки нам важливо пам’ятати про минуле? Люди з технічною освітою, напевно, скажуть, що історія – це взагалі не наука, а всі її висновки нічого не варті. Але це помилка! У теперішньому божевільному світі ми трохи губимось у датах та часі, тому Календар знаменних і пам’ятних дат нагадує нам про свята, забуті імена, важливі відкриття та події. Він має дуже давню історію – ви ж чули про календар племені майя (ті, що пророкували кінець світу в 2012 році) – це, за свідченнями вчених, найточніший календар, що створило людство. Роль та сутність календаря з часом змінювалася: від книги сповіщень про сплату боргів до переліку релігійних свят у добу Середньовіччя. Незмінним, як для давніх, так і для сучасних календарів залишається гороскоп. Звісно, у Календарі знаменних та пам’ятних дат про астрологію йдеться тільки у випадку ювілейної дати відомого астролога або події, що напряму пов’язана з небесними тілами. Нам важливо розуміти, що Календар, деякою мірою, слугує умовністю, завдяки якій народи, племена, взагалі, людство об’єднуються, адже є свята, імена, що знайомі освіченим представникам будь-якого суспільства на будь-якому континенті… Пам’ятати, цінувати та віддавати шану – ось важливі аспекти нашого обов’язку перед минулим… Календар є тим надійним вартовим, що оберігає історію та змушує нас, якщо не задуматися, то хоча б краєм ока побачити, що відзначається і чому саме у той чи інший день. Тому переглядайте наш календар, можливо, і Вам відкриється щось цікаве та корисне!
Він не залишив по собі філософської школи, але його учнями є всі ми, українці. Адже він був першою усвідомлено вільною людиною на цій землі
Григорій Сковорода у масовому сприйнятті залишається скоріше літературним персонажем, такою собі постаттю з оповідей про славне і давнє минуле, якого насправді, може, й не було Таким його зробили не так час, як викладачі, з їх радянською ще манерою трактування історичних персонажів. А попри те мандрівний мислитель-аскет Сковорода є творцем самобутньої системи мислення і осмислення буття, причому без використання десятків малозрозумілих загалові термінів, через які не продертися звичайній людині. Читаючи Сковороду, ми раптом чуємо наших пращурів – так вони говорили, так писали, так думали, так звучала мова, що була і лишилася українською триста років тому.
10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який було засновано 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.
Головна мета цього свята – проголошення рівності всіх громадян, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та миру.
Саме в цей день у 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, яка стала видатним документом в історії людства, що започаткував процес створення системи міжнародних стандартів та набуття ними універсального характеру.
Крім основних прав людини, Декларація перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній та культурній сферах.
Одним з пріоритетів, зазначених у Декларації, є право на працю, її сприятливі умови, вільний вибір роботи, захист від безробіття, справедливу винагороду, відпочинок та дозвілля, розумне обмеження робочого дня та оплачувану періодичну відпустку.
Міжнародний день прав людини нагадує всім про гідність кожної особистості, невід’ємність її громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав, а також про необхідність захищати ці права.
Бібліотекар КЗО "Спеціалізованої школи №13" ДМР, 22 грудня прийняла участь в обласному засіданні творчої групи шкільних бібліотекарів. "Досвід використання інноваційних бібліотечних виставок, для популяризації літератури та розвитку у школярів інтересу до читання".
«Любіть Україну»: 6 січня - 125 років від дня народження Володимира Сосюри.
125 років тому, 6 січня 1898 року, в Дебальцевому народився геніальний український поет, письменник і перекладач Володимир Сосюра (1898–1965).
27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Холокосту
Сьогодні світова спільнота вшановує пам’ять мільйонів жертв одного із наймасовіших в історії геноцидів, який отримав назву Холокост. Ця пам’ятна дата була запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 2005 році. Саме 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Цього дня світ дізнався про жахіття, що чинилися на цій нацистській фабриці смерті, про мільйони загиблих у газових камерах, померлих від голоду та хвороб, закатованих у нелюдських експериментах.За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
На українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною, також мало місце систематичне винищення євреїв в 1941–1944 роках. За різними оцінками у цей період загинуло близько 900 тис. євреїв. Масові вбивства євреїв у ці страшні роки відбувалися і на території Хмельниччини, зокрема на Ізяславщині, Полонщині, у Проскурові, Кам’янці-Подільському, Шепетівці та в багатьох інших населених пунктах, де існували місця компактного проживання єврейської общини. Як свідчать архівні документи, кількість загиблих сягає 115 тисяч осіб.
29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.
Бій під Крутами — важлива глава боротьби за Українську Незалежність.
Це нескореність і сміливість, що назавжди увійшли до історії нашої держави. І через багато десятиліть цей дух міці та готовності дати бій ворогові втілилися у наших славетних воїнах зараз.
Бо наша Україна ніколи не була частиною хворобливих навколоросійських утворень по своїй волі. І вже точно ніколи не буде.
Пам’ятаємо нашу історію. І стоїмо пліч-о-пліч заради Української перемоги і майбутнього.
16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання. Акцію створив президент Володимир Зеленський 2022 року. Головна мета цього дня — показати єдність українського народу.
Наша єдність має залишитись міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас і Україну не тільки в цей день, а й на віки. Тільки разом ми сильні, бо наша сила – у єдності. Разом і спільними зусиллями – до Перемоги!
Наталя Забіла - улюблена українська письмениця усіх малюків України. Її цікаві вірши, казки, оповідання знають всі діти. У ії родині любили мистецтво – живопис, музику, літературу. Мати часто читала дітям вірші, які знала напам'ять. Тому Наталя змалку цікавилася літературою. Майже всі її книги написані для юних читачів, але і старше покоління із задоволенням читає-перечитує її чудові твори.
9 березня виповнюється 209 років від дня народження нашого генія, духовного батька нації Тараса Шевченка.
Наш Кобзар завжди сучасний.
Він був з нами на Майдані під час Революції Гідності. Він з нами зараз під час війни. Його щодня цитують. Він актуальний і сьогодні.
Неможливо уявити, якою була б Україна без Шевченка.
